Заповідник Давній Галич

Галич - нині невеличке провінційне містечко, колись був величною столицею Галицько-Волинського князівства, культурним та релігійним центром та має майже тисячолітню історію. Тепер це національний комплекс пам'яток історії та культури, площею 80 км.кв. Тож ми завітаємо на територію заповіднику де оглянемо Успенський собор - відновлений головний храм Галича, залишки оборонних споруд міста, курган - місце поховання давньоруських воїнів, княжу криницю із цілющою водою та багато іншого.
Годі казати що все це розташовано на пагорбі з якого відкриваються мальовничі краєвиди на безкрайні придністрянські рівнини. Ідеальне місце для гарнх світлин!

Місто Косів

Маленьке містечко у схилів гір, засноване 1424 року. Косів - столиця гуцульської народної творчості, відоме на всю країну своїми ткацькими виробами, вишивкою і, звісно, керамікою. Косівська кераміка - найкраще що можна купити у подарунок близьким. Косів виховав не одну сотню заслужених майстраів народної творчості і нині має не один десяток музеїв, університет прикладних мистецтв та один з найдешевших і найбільших сувенірних ринків Карпат. Торгують тут "без посередників", тому можна знайти рідкісні прикраси та сувеніри "за недорого" та поспілкуватись із народними майстрами.

Музей-садиба сім'ї Корнелюків

Це етнографічний музей, в якому представлена колекція народного одягу та різних видів народних промислів чотирьох поколінь родини Корнелюків.
Ця родина об'єднує цілу плеяду майстрів різних видів народних промислів. Експозиція музею містить близько 70 гуцульських головних уборів, вишиті рушники, ґердани, керамічні тарелі, топірці, шкіряні сумки, 60 різновидів ножів, колекцію понад 100 ножиць, колекцію монет, ліжників, верет, хідників, покривал, а також цілу галерею писанок. Загалом зібрання музею нараховує понад 2 тисячі експонатів, від яких розбігаються очі та відвисає щелепа :)

Гора Остра

Оглядовий майданчик на містом Косів, звідки воно наче на долоні. Вдалині зеленіють Покутсько-Буковинські Карпати між якими видніються маленькі гуцульські села. Ідеальне місце для фотографій.

Церква Різдва Богородиці

Неможливо приїхати у село Криворівня і не відвідати цей шедевр сакральної архітектури! Збудована у 1719 році без жодного цвяху, за всіма канонами гуцульської архітектури, церква зберегла не тільки автентичний вигляд, а й перенесла із собою дух часів. Одною із святинь церкви є ікона матері Божої Гуцульської - яка також є покровителькою всіх творчіх людей
Зайшовши у середину, ніби переносишся на 200 років назад, а отець Іван, що править тут служби більше 25 років, є духовним лідером Гуцульщини. Він залюбки спілкується і дає прості християнські настанови усім відвідувачам.

Буковинські водоспади

Також називаються Смугарськими, адже всі вони розташовані на річці Смугар. Простим маршрутом довжиною 4.5 км, який здолає будь-який фізично здоровий турист вирушаємо назустріч пригодам! Підйом стабільний, але не крутий, зате по стежці уздовж річки Смугар нас зустрічають сім чудових водоспадів висотою від 2.5 до 7 метрів. Ковбер, Ворота, Сич, а також Нижній, Середній, Верхній та Великий Гуки чекають на нас.Похід напочатку літа буде цікавим і трішки екстримальним, адже рівень води в річці досить високий, отож не сподівайтесь лишитись сухим :)
В дорозі робимо безліч зупинок на фото з кожним із водоспадів.

Село Верхній Ясенів

Це невеличке але дуже автентичне село, яке ще не "зіпсовано" надмірною увагою туристів, а тому тут багато "гуцульщини як вона є". Тут народився і прожив все життя мольфар Михайло Нечай. Тут неодноразово зупинявся Олекса Довбуш. Тут почнеться наш похід на Писаний камінь. Перші 2 км походу ми будемо йти маленькими присілками де зберіглись унікальні хати, збудовані більше 100 років тому. А ще капличка "наближена до Бога", із таким само "божественним" краєвидом на гори.
На фото - реальний краєвид який можна побачити на краю села. Готуйтесь!)

Писаний камінь

Це унікальна вершина, скельний комплекс висотою до 8 метрів і завдовжки майже 100 метрів. Місце сили, творчості і натхнення на якій побувала уся творча інтелегенція України, починаючи від Івана Франка та Михайла Коцюбинського, закінчуючи Русланою та Дзідзьом.Колись тут було язичницьке святилище, від якого на вершині залишилось декілька видовбаних у скелі кам'яних чаш. Писаним він називається тому, що на ньому нараховується декілька тисяч автографів - починаючи від малюнків часів Київської Русі, закінчуючи надписами XIX століття та сучасним періодом. 
Тут вельми особлива енергетика що сприяє припливу натхнення. Не дивно - оглядаючі краєвиди з вершини так і хочеться увіковічнити їх у картині.

Буковецький перевал (810 м)

Мальовничий автомобільний перевал на межі двох районів Гуцульщини - Верховинщини і Косівщини. Місцеві жителі розказують, що саме тут уперше оселились прадавні жителі Карпат - карпи. Робимо гарні фотографії та фоні гір, відвідуємо стару гуцульську церкву Вознесіння Господнього та вирушаємо у невеличкий похід (до 1.5 години) до Терношорської Лади.

Село Верховина

"Столиця Гуцульщини - і ніяк не менше!" Саме так говорять про Верховину місцеві жителі, підтверджуючи слова Івана Франка, який і справді називав Жаб'є (колишня назва) гуцульською столицею. Це одне з найбільших карпатських сіл, розташоване у самому центрі цього колоритного краю.
Крім Франка тут відпочивали Михайло Грушевський, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Іван Труш та багато інших. А Сергій Параджанов зняв тут класику світового кіно - Тіні забутих предків.

Поїздка на вантажівках

О! Ви би знали що вас чекає!) Просто у Верховині пересідаємо не величезну вантажівку і вирушаємо далеко в гори. Нас чекає 40 хвилин їзди а потім ще 40 хвилин прогулянки лісом та схилами гір, до нашої кінцевої мети - дуже інстаграмної галявини із квітами та вівчарської колиби де нас гостинно приймуть місцеві жителі гуцули!
Не хвилюйтесь, сумно по дорозі не буде: швидкість, вітер та гуцульські мелодії забезпечимо!)

Полонина Кринта

Розташована на висоті близько 1300 м над рівнем моря у Гринявських горах. Звідси відкриваються захоплюючі краєвиди на Чорногірський хребет, де на верхах ще на початку літа лежить сніг. А дорогою на полонину ростуть лісові ягоди, лікарські трави та повсякчас зустрічається білий гриб.
Тут, протягом літа живуть пастухи та випасають корів, з молока яких виготовляють екологічно чисті молочні продукти. Варять на відкритому вогні у великому казані справжній гуцульський сир — вурду та будз. А потім кладуть його під дах, щоби він відпочив, прокоптився та набув аромату, за який його так цінують шанувальники. 

Пікнік із гуцульськими смаколиками

Для нас тут вже розпалено вогнище, у казанку кипить чай, на столі нарізається сир та домашній хліб, печуться сосиски, наливається вино і самогон. Що не зробиш аби турист поїхав задоволений!)
Із усім добром сідаємо в критій альтанці з епічним краєвидом на Піп Іван Чорногірський. Їмо, п'ємо, згадуємо довоєнне життя, слухаємо цікавинки від вівчарів і намагаємось набратись позитиву перед поверненням додому.
Запевняємо, це буде найкращий пікнік у вашому житті :)