Трансфер на канатній дорозі або на УАЗах

Село Волосянка. Тут, біля відомого курорту "Захар Беркут" ми сідаємо на канатну дорогу або на УАЗи (залежно від стану дороги та завантаженості канатки) і піднімаємось на вершину гори Високий верх (1242 м), звідки і почнеться наш похід. Перед стартом буде можливість купити води та перекус.

Початок походу

Для походу тобі знадобляться тільки найнеобхідніші речі у маленькому рюкзаку (список отримаєш перед виїздом), а всі валізи зберігатиме автобус, який зустріне нас на кінцевій точці маршруту і відвезе у комфортний готель.
Сьогоднішній шлях близько 16 км, досить довгий (6-7 годин), але з мінімальним перепадом висот, тому не потребує спеціального спорядження та підходить для витривалого туриста, який любить багато ходити пішки та не має серйозних фізичних вад.

Гора Ялина (1216 м). Фотозона 360 градусів

Чудова вершина гори, на якій зовсім немає лісу, а тому з неї відкривається краєвид навкруги. Можна побачити і найкрасивіше карпатське село Верхній Студений, і найвищі вершини масиву Боржавські полонини, і кам'янисті верхівки масиву Горгани і заліснені схили українських Бескидів.

Тут ми пофотографуємось, відпочинемо та отримаємо задоволення від життя.

Витік річки Ріка

Зупинка біля маленького джерела, з якого бере свій початок третя за довжиною (92 км) річка Закарпатської області - Ріка. Саме на ній розташована найбільша гідроелектростанція та водосховище Закарпаття, районні центри Міжгір'я та Хуст. Вода тут кришталево чиста і завжди холодна, місцеві жителі використовують її для приготування цілющих відварів.

Набираємо водички, відпочиваємо у альтанці та продовжуємо подорож.

Кордон трьох областей

Глибоко в лісі є чарівне місце, де сходяться кордони трьох областей: Івано-Франківської, Закарпатської та Львівської, а колись тут сходились кордони держав та проходили партизанські стежки. Для простих жителів-горян цей кордон слугував "місцем сойму", де збирались сільські старшини для того, щоб вирішити нагальні питання, а якщо прийти до консенсусу не вдавалось - випускали на кордоні півня. В який бік той співав - того і правда була.
Півня пускати не будемо, але оглянемо кордон та смачно і комфортно пообідаємо тим, що є у власних запасах.

Село Торунь

Маленьке закарпатське село на висоті 800 метрів над рівнем моря. Тут ми закінчимо сьогоднішню частину маршруту, завітаємо у маленьку церкву, сільський магазин та поваляємось на галявині, насолоджуючись заходом сонця.
Саме тут чекає автобус, що відвезе щасливих і дуже втомлених туристів у комфортний готель на відпочинок.

Торунський перевал (941 м)

Смачний сніданок, виїзд із готелю і відправлення у другу частину походу.
Один із тих мальовничих автомобільних перевалів, на якому не бували навіть досвідчені туристи та водії, адже багато років тут була лише грунтова дорога. Звідси починається друга частина нашої подорожі. Сьогодні маршрут коротший, близько 14 км, але з перепадом висот у 400 метрів. Це не складно, але потребуватиме певних фізичних зусиль (менших або більших, залежно від варіації маршруту). Зате які краєвиди нас чекають!

Гора "Залом" (1247 м)

Сьогодні ми подорожуємо масивом Горгани, найменш заселеною частиною Карпат. Саме завдяки цьому вони вважаються "дикими" горами, де все ще можна зустріти густий незайманий ліс, побачити червонокнижні рослини та типових для цієї місевості звірів, таких як: лісовий кіт, косуля звичайна, рись, кабан та інших.Вершини Горган не схожі на інші, бо всіяні величезним сірим камінням, повз який пробивається хіба мох та ялівець. 
На цій веришні ми і оглянемо типові Горганські краєвиди, пофоткаємось та відпочинемо.

Гора "Прислоп Горганський" (1306 м)

На схилі цієї вершині є мінеральне джерело із слабогазованою водою, а ще звідси можна побачити кам'яний схил сусідньої вершини Вишківський Горган, де гніздяться типові для Карпат хижі птахи - сокіл Беркут, яструб малий, орел-змієїд, підорлик та інші. Якщо пощастить - можна знайти сліди диких звірів.

Після спуску з вершини - докладний привал на невеличкому пасовищі.

Полонина "Озерна" (1315 м)

Величезна галявина, на якій розташоване невеличке пасовище та туристичний притулок. Для нас цікава тим, що звідси можна побачити озеро Синевир з небаченого ракурсу - зверху вниз, ніби з висоти пташиного польоту, насолодитись незрівнянними краєвидами та закінченням походу. Тільки звідси можна побачити, чому Синевир прозвали "оком Карпат", адже і справді, з такої висоти озеро нагадує величезне синьо-зелене око в оточенні могутніх гір.

Озеро Синевир

ФІНІШ! Безумовно, одне з найкрасивіших місць нашої країни! Найбільше озеро Українських Карпат. Входить до складу Національного природного парку «Синевир» і є одним із семи природних чудес України. Його середня глибина становить 8-10 м, максимальна - 22 м, а вода ніколи не прогрівається вище 20 градусів.
Тут біля озера, в гуцульскій колибі, за смачним обідом і чаркою грушівки закінчується наша подорож і починається любов до походів... Ми ще сходимо разом, правда? :)