Лісництво та закинута залізниця

У місці, де починається наш похід, до Другої Світової війни була станція вузькоколійної залізниці, але возили не пасажирів, а ліс, який добували в навколишніх горах. Її довжина була більше 80 км та з приходом радянської влади її позбавились, ліс тепер возять вантажівками, а будівлі станції використовує Бескидське лісництво. І справді, якщо придивитись, серед хащів можна знайти і вантажну платформу, і депо для вагонів, і залишки колій. Тож ми все це оглянемо, а разом із тим поспілкуємось із кониками, що тут живуть.

Вітролом

Вітроломи — це ділянки лісу які знищив буревій. Масштаби вражають, адже сильний вітер ламає столітні смереки наче сірники, а розлогі дуби виймає зі схилу разом із корінням. Виглядає все це досить апокаліптично, оскільки один такий буревій може забрати десятки гектар лісу. Біля цивілізації наслідки таких негод швидко забирають лісники та рятувальники, а ось далеко в горах це лишається матінці природі, отож всю картину вітролому можна оцінити наочно. Такі ділянки ми будемо проходити.

Дикий ліс

Диким лісом горяни називають праліси — такі, в яких не ведеться господарська діяльність: не рубають дерева, не прокладають доріг, не будують садиб та притулків тощо. Зазвичай, це територія Нацпарків та заповідників, де такі ліси охороняють.
В такому лісі можна насолодитись природою сповна, адже повітря кришталево чисте, а з шуму тільки вітер та спів птахів. Звісно, і диких тварин тут теж можна зустріти.
Ми будемо йти таким лісом годинами — це розкіш у час, коли цивілізація в Карпатах проникла майже всюди.

Лісоповал

Жахливе явище в Карпатах, але і таке ми теж маємо бачити. Величезні схили зрізаних дерев між якими їздить техніка підбираючи цінний «врожай». Чоловіки, які там працюють, кажуть, що просто роблять роботу за яку їм платять, «запасають дрова на зиму» і не хочуть визнавати шкоди, яку завдають довкіллю.
Бачачи таку картину, ти назавжди зрозумієш цінність кожної смереки повз яку пройдеш, і, тим паче, тих безкрайніх просторів матінки-природи, які ще лишились незайманими в горах.

Туристичний притулок

Палочка-виручалочка для тих, хто любить пройтися горами тиждень-два без готелю і гарячого душу. Це будиночки, що розташовані на популярних туристичних маршрутах, в них можна отримати прихисток від негоди, зігрітись, висушити одяг та запастись харчами, адже небайдужі любителі походів лишають тут лишню їжу, воду, сірники, дрова та ліки.
І, звісно, у туристичному притулку можна зустріти однодумців, з якими можна обговорити маршрут, спитати поради та просто потеревенити.
Один із таких притулків ми відвідаємо. Він вже старенький, але все ще справно служить мандрівникам.

Полонина

Якщо казати простіше — це величезна галявина на не надто крутому схилі, на якій горяни випасають худобу у теплу пору року. Тут немає дерев, а трава зелена та соковита, отож і поживна. Корови і вівці дають на полонинах у 1.5-2 рази більше молока, ніж на рівнині. Тут будують і колиби — будиночки, де пастухи живуть протягом «полонинського літа», яке триває 4-5 місяців.
Полонини в Карпатах — явище багатогранне і складне, з власною мовою, культурою і філософією, з якою ми частково познайомимось, коли відвідаємо одну з таких.

Село Свобода

Суперавтентичне карпатське село. Не дивлячись на те, що знаходиться воно лише у 5 км від озера Синевир, завдяки поганій дорозі та розташуванню у глухому кутку серед гір, йому вдалось зберегти дух та настрій села столітньої давнини. Тут немає дорогих автівок, бетонних будинків, швидкісного Інтернету та навіть світло є не всюди, а кожна шоста хата збудована ще до Другої Світової війни.
Отож, після вдалого походу ми присядемо на лавиці біля одного з двох магазинів, відкриємо холодне пиво (за рахунок організатора) та поділимось враженнями від походу між собою та з місцевими жителями.

Озеро Синевир

Безумовно, одне з найкрасивіших місць нашої країни! Найбільше озеро Українських Карпат — є одним із семи природних чудес України. Розташоване під горою Озерна, на висоті 989 м над рівнем моря, має середню площу 4-6 га, залежно від пори року. Його середня глибина становить 8-10 м, максимальна — 22 м, а вода ніколи не прогрівається вище 20 °C.

Пам'ятай, що в цьому поході ми не заради Синевиру, а наш готель лиш випадково знаходиться неподалік, тому відвідати його ти можеш за бажанням, якщо будеш мати сили і час.