Церква св. Пантелеймона

Вишуканий білокам'яний храм романського стилю, єдина збережена церква часів Галицько-Волинської держави на її теренах. Збудована 1194 року волинським князем Романом Мстиславичем як православна і названа на честь свого діда Пантелеймона. Її унікальність ще й в тому, що за роки існування на стінах збереглася величезна кількість графіті, малюнків та надписів, що залишені будівничими, жертводавцями та простими громадянами тих часів. Через це працівники туризму між собою називають її "церквою тисячі автографів" :)

Грязьовий вулкан «‎Старуня»

Це унікальна для усього світу геологічна пам'ятка природи. Вперше він проявив себе 1977 року після землетрусу в горах Вранча в Румунії та сягав висоти 3 м. Тоді на пагорбі діаметром близько 50 м з’явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися рідина, грязі та газ. Сьогодні вулкан має 8 кратерів, які виділяють газ, воду, інколи нафту або її складники. А один з цих вулканів, підпалений місцевими жителями 30 років тому горить і досі. Дивовижне видовище!)

Оглядова вежа "Ворота Карпат"

Вежа, висотою 15 метрів збудована 2020 року у селі Добротів. Розташована на в'їзді у гірську місцевість за що і отримала відповідну назву. Тут ти вперше побачиш куди їдеш - величні Карпати почнуть розкриватись у всій красі. Все що буде далі - вражатиме тебе все більше і більше.

Велика карпатська гойдалка

Ми знаємо, що таких локацій в Карпатах повним повно, але це не відміняє їх чарівності та фотогенічності :) На цей раз ми перейдемо вбрід маленьку річку, трохи помандруємо у лісі, потім наберемо висоту і опинимось на пагорбі на краю села Микуличин, біля приватного подвір'я де і стоїть ця восьмиметрова красуня з чарівним краєвидом на сусідні вершини висотою понад 1600 метрів. 
Фотографуємось, п'ємо трав'яний чай, насолоджуємось життям та вирушаємо у готель.

Посадка на спецтранспорт

Село Богдан. Пересадка на спецтранспорт (величезні вантажівки ГАЗ-66) та трансфер крутою гірською дорогою крізь декілька маленьких напівзакинутих сіл. 

Кемпінг на висоті 1300 метрів

Розминаємось та набираємо водички. Звідси, з-під серця Чорногори, в дикому-дикому лісі і розпочнеться наш підйом до Карпатського тризуба - двох вершин-двотисячників та двох фантастичних озер! Готуйтесь, легко не буде!
Маршрут нескладний, але протяжний, довжиною близько 22 км по кругу, максимальний набір висоти близько 800 метрів.

Озеро Несамовите

Озеро льодовикового походження що лежить під гострими неприступними скелями на висоті 1750 метрів. Довжина озера 88 м, ширина 45 м. Глибина по всій площі коливається в межах 1-1,5 м. Серед горян озеро шанується як місце сили, вважається що в ньому живуть духи гір. Тому купатись в ньому, або навіть кинути у воду камінь - дуже погана прикмета. А якщо щось потривожити духів - звідси одразу здійметься несамовита гроза із градом яка піде у села під Чорногорою.

Озеро Бребенескул (1801 м)

Озеро Бребенескул – справжнє українське диво. Його унікальність у тому, що воно є найвисокогірнішим в Україні, знаходиться на висоті 1801 м над рівнем моря. Його розміри 140 на 40 метрів, а глибина не більше 2.8 метри. Навіть влітку його води не прогріваються вище за 15 градусів, а на заході сонця його води стають містичного чорного кольору. Саме тому від гуцулів воно отримало ще одну назву - Чорне Око.

Тут ми як слід пофотографуємось відпочинемо та підемо далі, адже головні цілі ще попереду!

Вершини-двотисячники

Ребра (2001 м). Це найнижчий двотисячник України, але не менш вражаючий. Мільйони років тому величезний льодовик відступаючи, зрізав частину схилу, утворивши на ньому кам'яні виступи, що дуже нагадують ребра.
Гутин Томнатик (2016 м). «‎Сивий Верх», саме так перекладається назва гори з древньодакійської мови. Тут до середини літа лежить сніг, а навкруги повним повно рідкісних лікарських трав, які в теплу пор року збирають гуцули.

Спуск вниз та повернення в готель

Ошелешені, натхненні та приємно втомлені, ми знову повертаємось до нашого спецтранспорту та вирушаємо вниз. По дорозі ділимось враженнями, світлинами та радістю від здійсненої мрії! Адже сьогодні, безперечно, був один з найкрутіших днів у вашому житті!
Повертаємось у готель і святкуємо хто як хоче: великою компанією в альтанках, у гарячих чанах, чи удвох із коханою людиною :)

Пересадка на джипи

Пізній сніданок у готелі, збір речей та виїзд на екскурсію. По дорозі, за бажанням туристів, можливий заїзд на сувенірний ринок чи 1-2 оглядових майданчики.
У селі Микуличин нас вже чекають повнопривідні УАЗи та інші машинки, які повезуть нас далеченько в гори. У місця, де не був ще жоден турист «‎Цікавої України».

Полонина Явірник

Величезна гуцульська полонина з крутим краєвидом на гори Хом'як, Синяк та Малий Горган. Влітку і на початку осені тут випасають худобу, роблять сири, бриндзю, будз, вурду та інші смачні молочні продукти, які потім постачають на ринки та у ресторани. Цікаво те, що вівчарі живуть тут навіть без світла... але поряд із ними приймають туристів у маленьких "скандинавських" котеджах. Так, з комфортом, але далеко від цивілізації, дуже модно відпочивати останнім часом)
Тут ми, звісно, спробуємо свіжозварені сири, пофоткаємось із вівцями, замовимо поїсти та вирушимо у нескладну прогулянку неподалік.

Горганські розсипи

Горгани - найбільш дикі і найбільш складні гори для походів. Все через серйозні перепади висот між вершинами, а також через величезне сіре каміння, що ніби якійсь велетень розкидам по схилах гір. Під час буревію штормовий вітер та дощ рухають найменші серед них, що викликає страшенний грохот від їх падіння. Гуцули називають цей процес Греготом і вірять, що у цей час з-під землі виринають злі духи.
Ми в таке не віримо, тому прогулявшись 15-20 хвилин віднайдемо один із таких росипів на схилі гори Явірник-Горган, де із задоволенням оглянемо краєвиди та полазимо серед цих камінців, вкотре надихаючись величчю гір!) 

Спуск та полонинський обід (за бажанням)

Після повернення - відпочинок біля полонини, на галявині із краєвидом на гори. За необхідності обідаємо замовленими у вівчарів стравами - грибною юшкою, бограчем, дерунами або чимось іншим що буде сьогодні у "високогірному меню".

Їмо, насолоджуємось спілкуванням із природою, бігаємо за вівцями, фотографуємось та вирушаємо у дорогу додому щасливі...